Я ОТРИМАВ ЛИСТА* З ПОДАРУНКОМ:

грудня 29, 2010

“Привіт! Вітання Вам із Західної України.

Львів – Тернопіль – Кременець – с. Верещаки.

Мене звати Оксана (палка прихильниця Вашої ТВОРЧОСТІ). От ми з сестрою Марічкою вже чергове літо плели дідухи “у бабусі на селі”. І попри Вашу зайнятість, щільність графіків, не підозрюючи, Ви нам допомагали це робити. “Тартак” виспівував ЦІЛЕ ЛІТО на ЦІЛУ долину, бентежились сусіди, а нам передавався Ваш драйв – це додавало сили та енергії у нелегкій роботі. Тому вже кілька років надсилаємо Вам віртуальні дідухи подяки! Поки телепортація подіє :) надсилаємо Вам дідуха реального. Нехай цей таємничий ДУХ українського Різдва буде символічним зв’язком з незліченними поколіннями наших славних предків та передає Вам їхню мудрість, енергійність і любов до Землі! Нехай він буде маленьким символом єдності між тартаківцями і всіма шанувальниками!

Вітаємо з Різдвом Христовим!

Бажаємо Вам любові та миру, щастя та здоров’я, відчуття єдності української нації та української родини. Творчості – багато-пребагато і успішної її реалізації!

На Добро в Новому Році

Кореневич Оксана і Марічка :) :)

P.S. Вибачайте за трохи помолочений вигляд і поламані вуса, було важко транспортував в Львів. При нагоді скажемо -> якщо захочете -> можемо сплести великого дідуха -> у людський ріст :)

* – орфографію, пунктуацію та виділення збережено.

DVA in Ukraine 8-12.12

грудня 7, 2010

Вiтання!
Тур чеського гурту DVA почнеться вже на цьому тижнi.
Не пропустiть!

DVA – це фолк неiснуючих нацiй. Дует DVA – Ян Краточвiл (Вiн, Jan Kratochvil) та Бара Краточвiлова (Вона, Bara Kratochvilova) – подають власне неймовiрне бачення музики безлiччю способiв. Вони надихаються музикою концертних залiв i цирку, вiдтворюють танго за допомогою бiтбокса, оздоблюють зворушливий фолк кларнетом. Iсторii зi свого власного свiту вони переповiдають власною вигаданою мовою, яку знають лише вони самi.

До Вашоi уваги розклад концертiв:
Вiнниця “Portal” 8.12
Львiв “Coffe-in” 9.12
Хмельницький “Кут” 10.12
Тернопiль “Коза” 11.12
Киiв “Бочка” на Петрiвцi 12.12
Всi концерти о 20:00, 40 грн.

Детальнiше на сайтi проекту: http://dva.sumno.com/

Послухайте також новий альбом гурту: http://dva2.bandcamp.com/

Менеджер DVA в Укрaiнi
Богдан Логвиненко
+380668863567
logvynenko@gmail.com

УНІАН

грудня 6, 2010

Цієї осені я дав два інтерв’ю для УНІАН. Перше виявилося пробним, друге – дієвим. Перше не вийшло, друге – ось:

http://culture.unian.net/ukr/detail/190104

У Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі…

листопада 25, 2010

…Відбудуться інтегровані концерти незрячих виконавців, провідних українських артистів та оркестру Національного театру ім. М. Заньковецької «Відчинилося життя».

Протягом 28.11.2010 – 01.12.2010 у Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі відбудуться інтегровані концерти «Відчинилося життя».  У концертах візьмуть участь кращі незрячі виконавці з різних куточків України: Сімферополь (Степан Гончаренко, Зєра Кіраджиєва), Вінниця (Наталія Слюсарчук), Мукачеве (Марія Швардак), Тернопіль (Микола Пришнівський), Львів (Вікторія Дудік, Юлія Сухова), Луганськ (Валентин Золотухін, Михайло Золотухін), Житомир (жіночий ансамбль «Гармонія»), провідні українські артисти (Сашко Положинський, Віталій Козловський, Павло Табаков, Кузьма Скрябін), оркестр Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (диригент – з.а. Богдан Мочурад), актори театру (з.а. Олександра Бонковська).
У програмі концерту – українська і світова класика, твори сучасних композиторів, інструментальна музика. Особливістю концерту є живий звук, неординарне поєднання учасників, втілені організаторами проекту іноваційні погляди на роль і місце особистості у сьогоденні.

Концерти відбудуться:
1.28 листопада о 17.00 у Харківському палаці культури Управління МВС України.
2.30 листопада о 17.00 у Дніпропетровському академічному театрі російської драами ім. М. Горького.
3.01 грудня о 18.00 у концертній залі ім. М. Глінки Запорізької обласної філармонії.

В ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ…

листопада 19, 2010

Таки буде поїздка в Базар цієї неділі! Офіційна інформація про захід є тут: http://sou1991.livejournal.com/

Ми ж плануємо свій власний автомобільний виїзд, бо не всім зручно збиратися біля готелю “Київ”. Збираємося о 7.00 одразу за КП на виїзді з Києва в напрямку Бучі, а вже на місці призначення приєднаємося до основних сил. Виїжджаємо десь о 7.30, якщо всі вчасно з’їдуться. Якщо є можливість – прикрашаємо свої автівки прапорами Визвольних Змагань. Про вільні місця в авто та заявки від потенційних пасажирів можна залишати тут або на ФБ.

КОРОСТЕНЬ

листопада 17, 2010

Субота.
Вперше я потрапив у це містечко в суботу. Прокинувся зранку у гарному настрої, була чудова літня погода, в мене був час і з’явилося несподіване натхненя кудись поїхати. Тож сів у авто – і поїхав. На захід. До пуття не знаючи, куди саме я їду. Отак їхав, їхав – та втрапив до Коростеня. І цього разу все відбулося за схожим сценарієм. Тільки чудова погода була не літньою, а осінньою.

Корки.
До Коростеня з Києва десь 150 кілометрів. З Києва до Бучі, мабуть, кілометрів з десять. Дорога до Бучі зайняла приблизно стільки ж часу, скільки від Бучі до Коростеня. Корки – у Києві й по дорозі на Бучу.

Базар.
Проїжджаю знайомий поворот. Згадую, що саме в ці дні останні герої Армії УНР десь тут прощалися зі своїм життям та Україною. Колись до пам’ятника загиблим учасникам Другого Зимового Походу їздили люди, там проводились мітинги та урочисті церемонії вшанування. Коли я там був кілька років тому, все було поросле високою травою і незнайомий сільський дядько скаржився, що йому вже давно припинили платити за догляд монументу. Цього року щось нічого не чутно – ні про монумент, ні про героїв, ні про їхнє вшанування. І я б не згадав, якби у той бік не поїхав.

Парк.
Невеличкий, але досить приємний. Алеї, альтанки, фонтан, тераси з видом на Уж, місточок, скелі. Гарне місце з назвою “Купальні княгині Ольги”. Можна довго сидіти і спостерігати за плином річки, точніше, за її стрімким рухом. Можна видертися нагору і милуватися краєвидами. Можна переходити з місця на місце або просто, не зупиючись, прогулюватися. А над усім оцим височіє пам’ятник князю Малу.

Мал.
Хоч князь і Мал, але пам’ятник йому поставили великий. Могутньо височить він над своїм стародавнім містом. Табличка біля пам’ятника вказує, що князь Мал – борець за незалежність. Незалежність деревлян. Але щось загалом складається враження, що в Коростені не дуже шанують борців за незалежність. Незалежність України. Чи нащадки деревлян не вважають себе українцями? Чи не знають, що, бувало, в Коростені українські хлопці непогано громили більшовицькі армії? Чи просто не знають і знати не хочуть – сприймають, що дають? Щоб там не було, а будьоновців там, здається, шанують більше. Прикро.

Скеля.
Під пам’яником Малу, в таємних проходах стародавньої скелі, ховається радянський командний пункт, збудований генералом Карбишевим. Що ж це за пункт такий – так мені й не вдалося дізнатися знову. Питаю в дівчини на вході: “Відчинено?”. “Вже ні, – відповідає, – сьогодні до третьої”. Дивлюся на годинник – 14.55. Кажу: “Ще є п’ять хвилин! Можна хоч швиденько оглянути? Хоч би просто зазирнути?”. Залишає моє питання без відповіді і зникає за дверима службового приміщення. Іноді я відверто гальмую. От і цього разу, поки я стояв та думав, що б це могло значити і як мені діяти далі, до дівчини за двері прошмигує чоловічок. За пів хвилини виходить, демонстративно кладучи гаманець у кишеню, і спокійно спускається сходами до дверей командного пункту. А я не став наслідувати його приклад. Якось не так воно має робитися, я так гадаю.

Чистота.
Парк виглядає доволі доглянутим і чистим. Особливо веселять розвішані на видних місцях плакати з кумедними віршиками екологічного змісту. Ось один із таких віршів:
Запрошуємо до відпочинку,
Чекаємо свідомого вчинку:
Сміття, що потребує утилізації,
Доправте до осередку цивілізації.

Щоправда, сміття немає лише на видноті. На крутих схилах та в інших  важкодоступних місцях сміття повно, а вежі невеличкої новозбудованої стіни з частоколом просто перетворили на нужники. Не діє щось на людей поезія.

Люди.
Хоч і погода гарна, і день вихідний, а людей у парку було небагато. Дехто прогулювався, дехто сидів на лавках і споглядав або спілкувався, хтось рибалив, сидячи на великих каменях понад річкою, а хтось просто курив цигарку за цигаркою або пиячив, сидячи в одній з альтанок чи навіть у дитячому будиночку. Не надто насичене дозвілля у нащадків борців за незалежність деревлян.

Музей.
Місцевий краєзнавчий музей схожий на більшість інших провінційних країзнавчих музеїв. Є цікаві експонати і екскурсовод може розповісти багато цікавого, але… Але все воно вже таке бідне, запущене, в усьому відчувається брак фінансування, підтримки та інтересу людей. А ще він дуже радянський. Про те, що це музей не Радянської, а Незалежної України свідчить лише одна невеличка і, на жаль, не надто переконлива експозиція. Зрештою, воно і не дивно…
Але так бути не повинно.

Колиба.
Колиба на Поліссі виглядає не надто природно, але це не псує враження від перебування у ній. Гарний інтер’єр, багато цікавих речей зі світу народного побуту та народної творчості, українська музика, смачні страви та розумні ціни. Щоправда, знайти цей готельно-ресторанний комплекс непросто, якщо про нього не знати. І я б не знав, якби випадково не підслухав шматочок чужої розмови. Ех, треба було мені в шпигуни піти! :) ))

Все.
Ну і це поки все. Бо поїв я в ресторані та назад на Київ поїхав. :)

ПРИДБАВ, ПРОЧИТАВ, НАПИСАВ

листопада 14, 2010

- Прийдуть сіонські мудреці – об’їбуть.

- А ви не обйобуйтесь.

- Як же нам не обйобуватися, якщо ми дурники?

- А ви не будьте дурниками.

- Чого захотів! Ми – нарізно, а вони кучкуються.

- А ви теж своїх тягніть.

- Ми так не вміємо.”

Це з “Енциклопедії Російської Душі” Віктора Єрофєєва, яку я нещодавно придбав і учора дочитав. Скажу чесно, я багато чого у цій книзі не зрозумів. Однак, якщо все те, що я зромів, – правда, то виглядає вона надзвичайно трагічно, бо ми, насправді, мало чим відрізняємося від росіян. І серед відмінностей, як це не пафосно може прозвучати за теперішніх обставин, найпомітнішою, найсуттєвішою, найголовнішою є наша мова.

Це, власне, все, що я хотів сказати. Щоправда, припас ще одну красномовну цитату.

“Нам кажуть, якщо взагалі що-небудь кажуть, що ми переходимо з однієї суспільної системи в іншу, і цим займаємося впродовж усіх років після 90-го. Цілковите марення. З якої системи ми виходимо? Із соціалізму? У нас не було соціалізму – соціалізм у Швеції, а в нас була державна сваволя. Куди переходимо? У капіталізм? Але в нас немає навіть зачатків інфраструктури ринкового суспільства, є тільки видимість діяльності й реальність знов-таки державної сваволі, видозміненої – так, але тільки для того, щоб існувати далі. Ми, як і раніше, боїмося влади, хоча, здавалося б, її вибираємо. Владоможці пролітають повз нас із нахабними пиками, з нахабною блимавкою; ми, як і раніше, ходимо їм кланятися, а вони, як і раніше, відвертають носа”.

ЗУПИНИ…

листопада 12, 2010

…Вбивчий законопроект «Про мови» – ЗАХИСТИ УКРАЇНУ!

Партія Регіонів, комуністи та Блок Литвина внесли до Верховної Ради законопроект «Про мови в Україні» (№ 1015-3), який передбачає «українсько-російську двомовність» і є інструкцією зі знищення української мови.

Настав час, коли кожен, хто називає себе українським патріотом, повинен довести свої почуття до України не на словах, а на ділі. Бо СПРАВЖНІЙ ПАТРІОТИЗМ ПОЛЯГАЄ не в патетичних фразах, не у вітанні «Слава Україні!», не в малюванні тризубів та гучних гасел на своїх сторінках в інтернеті, не у носінні вишиванки та співах і танцях на фестивалях, не в читанні книжок і перегляді фільмів про наших героїв, не у вшануванні їхньої пам’яті, а У ВЧИНКУ, яким кожен має довести, що хоч трохи гідний тих борців, які пожертвували для України кращими роками або й цілим життям.

І ДЛЯ КОЖНОГО, хто називає себе свідомим українцем, Є ЛИШЕ ОДИН ВИБІР: або ти щось робиш проти прийняття цього закону, або ти є просто не вартим поваги брехуном і лицеміром.

ЗУПИНИТИ ПРИЙНЯТТЯ цього вбивчого для української мови законопроекту МОЖНА ЛИШЕ в один спосіб – масово вийшовши на вулиці з ПРОТЕСТОМ та віддавши весь свій вільний час на підготовку цього протесту.

Існує небезпека, що злочинний законопроект «Про мови в Україні» винесуть на голосування найближчого пленарного тижня, і, можливо, поставлять на голосування вже у вівторок 16 листопада. Це буде відомо лише в понеділок, 15 листопада, о другій половині дня, коли закінчиться погоджувальна рада депутатських фракцій, яка сформує порядок денний сесії Верховної Ради на найближчі 4 дні.

Ніхто поки що не знає точної дати, коли доведеться вийти на масовий протест, але готуватися до цього «дня Х» потрібно вже сьогодні. Незалежно від того, коли настане цей день, кожен з нас повинен перебувати у повній готовності до виходу на вулиці та виїзду на Київ, починаючи з вечора понеділка 15 листопада.

Аби знати, коли все ж таки точно прийде час «встати і вийти», в понеділок після обіду зателефонуй за котримсь із цих номерів:

0967439082, 0993695076, 0933944196, 0930128767, 0661365984, 0636401512, 0932558302, 0978973103

– і тобі скажуть, чи буде у вівторок або інший день тижня акція протесту.

Також уважно і щоденно слідкуй за інформацією на сайті http://maidan.org.ua та у групах «Врятуй свою мову» в мережах facebook.com та vkontakte.ru.

Якщо почуєш чи побачиш в новинах або прочитаєш в інтернеті про те, що депутати внесли до порядку денного законопроект «Про мови в Україні» виходь на 9.30 до Верховної Ради.

Там тебе чекатимуть такі ж самі як ти люди, які вийшли на захист рідної мови (краще все ж таки час і місце уточнити за вищезазначеними посиланнями та телефонами).

Залиш свої контакти (телефон та електронну адресу) на сайті http://chesni-podatky.org або написавши на електронну адресу vidsich@gmail.com. З тобою зв’яжуться і повідомлять день і час, коли слід виходити на протест.

У «день Х» кожна відповідальна людина має бути готовою відкласти всі справиі приєднатися до протестів, щоб захистити наше майбутнє.

Завдяки громадським акціям протесту в Києві та багатьох областях України влада вже кілька разів відкладала внесення законопроекту «Про мови в Україні» до порядку денного сесії. Але головну вимогу – зняти антиконституційний і вибухонебезпечний проект з реєстрації – не виконано. Регіонали, комуністи та литвинівці прямо кажуть, що не відмовляться від прийняття закону про мови. Єдиний шанс їх зупинити – продемонструвати нашу рішучість захисти свою мову, зробити наші протести відчутними для влади. Кожна небайдужа людина має усвідомити рівень загрози і долучитися до активних дій. Бо йдеться не про філологію, а про саме існування незалежної України і про майбутнє кожного з нас.

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ЗАКОНУ?

Помиляються ті, хто вважає, що закон не зачепить їх особисто. Створення штучних переваг для російської мови і необов’язковість української створять проблеми для всіх:

- Кожен навчальний заклад буде зобов’язаний запровадити навчання російською, якщо цього забажають кілька батьків. В садочки, школи та вузи буде штучно внесений мовний конфлікт.

- Службовці, вчителі, лікарі, підприємці будуть витрачати масу зусиль не на професійну роботу, а на переклад купи паперів російською мовою.

- На переклад і дублювання російською документації, назв, надання послуг з бюджету будуть витрачені мільярди, а ще більше буде вкрадено. Ці мільярди можна витратити на лікування дітей чи інші справді важливі справи.

- Українська мова майже зникне з телебачення, радіо, преси.

- Навіть російськомовні книги, газети, фільми вітчизняного виробництва будуть витіснятися російським імпортом.

- Права українців на рідну мову можна буде ігнорувати «законно».

- Молодь, особливо на Сході та Півдні України, не зможе нормально вивчити українську мову. Нинішня влада буде змінена, але жертви її експериментів залишаться неконкурентоздатними на ринку праці й освітніх послуг.

Але найголовніше – цей закон спричинить конфлікт на всіх рівнях суспільства, бо українці не змиряться з нищенням нашої мови. За умов гострого протистояння, викликаного провокаційним законом, годі й мріяти про заможне життя чи економічний розвиток України чи будь-якої її частини.

Провідні академічні установи та університети в експертних висновках відзначили, що прийняття проекту призведе до дезінтеграції держави й загрожує зникненням українському народу.

ЧОМУ Ж ВОНИ ЦЕ РОБЛЯТЬ?

Влада не виконала економічних та соціальних передвиборчих обіцянок. Замість «покращення життя вже сьогодні» мільйони людей отримали небачене зростання цін і тарифів, міліцейську й чиновницьку сваволю, наступ на свої права і свободи. Все більше людей обурюються цим обманом у т.ч. й ті, хто голосував за цю владу.

Перша (тактична) мета влади – розділити українців на російськомовних і україномовних, зіткнути їх між собою, нацькувати «язик» на мову. Тим самим вони хочуть відволікти увагу від свого провалу в економіці, а власним виборцям кинути кістку, прозвітувавши про виконання хоч однієї обіцянки – «захисту російської мови», яку українці начебто гноблять і переслідують.

Друга (стратегічна) мета – ще небезпечніша. Влада прагне знищити українську мову як основу нашої ідентичності. Тільки тоді ця влада зможе зробити Україну частиною кремлівського «русского мира», яку можна буде безкарно ділити й грабувати.

ЧИМ Я МОЖУ ДОПОМОГТИ?

1. Поширюй інформацію, щоб більше людей знали, що робити. Розмнож цю листівку, роздай
знайомим, друзям, співробітникам і попроси їх зробити те саме. Поширюй інформацію через інтернет і телефон.

2. Надішли телеграму Литвину (01008, Київ, вул. Грушевського, 5, Голові Верховної Ради України Литвину В.М.) чи Януковичу (01220, вул. Банкова, 11, Президенту Україну Януковичу В. Ф.) з вимогою зняття з реєстрації законопроекту «Про мови в Україні» № 1015-1 як антиукраїнського, антиконституційного, розкольницького та провокаційного.

3. Візьми участь у формуванні в своєму місті груп людей, готових долучитися до протестів у Києві в «день Х».

4. Якщо можеш – заощадь гроші, щоб поїхати до Києва чи підтримати поїздку людей, які не можуть самі оплатити дорогу.

5. Слідкуй за інформацією, і як тільки стане відомо про «день Х» – долучайся до протестів. На цей день треба відкласти всі справи і бути у Києві. Якщо ти не можеш поїхати до столиці – підтримай протести у власному місті.

6. Допоможи організовувати акції протесту й поширювати інформацію, пожертвувавши свій час чи кошти.

Громадянський рух «Відсіч»

ДВА ІНТЕРВ’Ю – ТРИ ПОСИЛАННЯ

листопада 11, 2010

http://www.day.kiev.ua/314531

http://vlaskor.net/news/54536.html

http://vlaskor.net/news/54744.html

ОСЬ ТАКЕ ЗАПРОШЕННЯ

листопада 8, 2010

Привіт! Не знаю як ти, але особисто я втомився від усієї тої хрєні, якою нас годує телебачення (певно, це кумедно звучить у викладі телевізійника, ги-ги). Я пам’ятаю, в радянські часи каналів було усього три. Розповіді, що на заході їх буває по 20, а то й більше, сприймались як міф про потойбічне життя.
І що тепер?.. Зараз у нас також щонайменше два десятки загальнодоступних ТБ, і це не рахуючи кабель чи супутник. Але дивитися все одно нічого… Між іншим, з радіо ситуація не на багато краща… Нас затиснули в рамки міфічних форматів, хоча з моїх друзів та знайомих ці формати практично нікого не задовольняють. Кожен рятується як може… Благо, є Інтернет… От так і сидимо, закрившись кожний у своєму герметичному світі з паршивим трафіком і нав’язливим почуттям самотності…
Якось я надибав кілька хороших фільмів про історію сучасної музики. І подумав: “… а моїм друзям це може бути теж цікаво! Таке в тєлєкє не часто показують…” От так і народилась ідея збиратися разом. Пропоную робити це щосереди. Будемо спілкуватись, пити смачні напої, слухати хорошу музику, а той самі грати і співати, але головне, дивитись якісне відео: документальні фільми, короткометражки, рекламу, експериментальне кіно тощо.
Так що запрошую! Перший експеримент уже цієї середи, 10 листопада. Збираємось у клубі “Засідка” о 19.30! Адреса така: Київ, вул. Боженка 86-Н (це навпроти житлового будинку Боженка, 119). Буквально 10 хвилин пішки від метро “Либідьська” (впевнений, Google-Maps вам допоможе, ги-ги). Не дивуйтесь, якщо побачите на вікнах закриті ролети, це ж врешті решт “Засідка”)))) До зустрічі!

Ось таке запрошення отримав я від свого знайомого. Якщо комусь буде цікаво – приходьте. :)