…Записувалося кілька місяців тому. Я вже й забув про нього, а тут “5 канал” його видав у ефір. Добра людина щойно дала посилання на нього і я одразу ж викладаю тут – для зацікавлених.
Щоправда, з невідомих мені причин, “викладач” цього відео в інтернеті назвав мене “Алехандро”. Може думає, що це відео зацікавить тих, хто шукатиме в інтернеті пісню з такою назвою? Маю сумніви, що зацікавить.
хвали мене моя губка ))
А чия ж іще похвалить?
класні шузи
цікаво було інтерв’ю дивитись. дякую. шкода лише що на останнє питання дав таку космополітичну відповідь “мир во всем мире”. хотілося б почути щось більш особисте. скільки діточок, наприклад, в планах хочеться? може книжку якусь хочеться написати…
Я взагалі відомий космополіт!
Дякую що пам’ятаєш за пластунів. Приємно.
Ото подивився інтерв’ю і згадав, шо бачив Тебе у фільмі про Пелиха. Дуже давно його шукаю і ніяк… Можеш допомогти? Але другий фільм де є Ти, Бурмака і інші…, а не продюсери ІСТВ, бо першия я маю….
Буду вдячний за допомогу…
Пане Василько, конкретизуйте, будь ласка, своє Бажання та відправте його до цієї Магічної Скриньки: 79maltseva@mail.ru
І буде Вам щастя!
Дякую!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Хороше інтерв’ю. Вибачай, Сашко, я буду тут не по темі. Щодо твоїх “Дрібничок”, бо як напишу там нижче, ти ж не прочитаєш. У нас недалеко від Луганська є містечко Щастя. І дуже стає весело собі самій, коли підходиш до водія автобусу і питаєш, скільки коштує квиток у Щастя
Хе….
)))))))))))))))))))))))
Це ще нічого…
На Тернопільщині є село Рай.
Село дуже красиве і коли питаєш у місцевих: “А до раю ще далеко?”
- Та ви вже в Раю….
Тоді просто мозок висаджує;-)
А коли ми в магазині просимо 200-300 г мєчти, то це вам усього лише салатик.
Є ще в Україні й Дружба, й Любов, і багато всього іншого цікавого…
Як завжди цікаво дивитись
Я помітив, що Сашко якийсь не такий радикальний в цьому відео, особисто, коли запитують про політику, Україну, УПА.
Положинський закохався напевно і дуже сильно
Молодець
Радикальність нікому, крім радикалів, не потрбіна. Вже 19 років компромісу нормального не було. Туреччина: “декларуємо рівність прав і свобод світських та релігійних громад. Ціль – спільний добробут та ЄС”. Україна: міністр освіти та науки зневажає думку щонайменше третини жителів власної країни.
Не можу ж я завжди бути однаковим.
Pryvit! Ja zhyla rik in Germani i vzhe drugyj rik prozhyvaju v USA i z chasom vse vazhche davyt na mene tjagar ne znahodzhennja vidpovidi na te same pytannja sho tebe zapytuvaly v interv”ju. Chogo vsi inshi narody jakos zgurtuvalys i zbuduvaly xoroshi krajiny, a my vse tilky budujem zerkvy po dvi na selo? Niby vzhe bagato xto mav mozhlyvist podorozhuvaty, jizdyty na zarobitky i bachyly jak to zhyty mozhna po-ionshomu, ale nichogo ne minjajetsja. Zdavalosja, usmishka nichogo ne koshtuje, ale znajty usmixnenu ljudyny na vulyzi majzhe ne mozhlyvo.
Ja ne znaju de korin togo vsjogo… shkoda tak…
1) Добре там, де нас немає.
2) Посміхаються, коли задоволені життям і забезпечені.
3) В усьому винні жиди.
4) Моя хата з краю.
5) Татаро-монголське нашестя.
6) Та ми ще й третій десяток не розміняли.
Мар’яно, ви перебільшуєте…
Ви живете собі за кордоном і говорите про тих, кого здибаєте там,а не тут… Вас тут нема, тому не узагальнюйте…
По друге у нас така природа, що без батога, українць буде жити радянськими стереотипами – вкрасти, намахати, обійти і т.д.
Треба жорстку розумну українську владу, так як в Грузії, але найперше читати книжки, купувати диски, і ДУМАТИ!!!
І чомусь всі з-закордону нас так гарно повчають…
Навіщо?
ni, Maksyme, posmixajutsja i golodni dity v Indiji, a my prosto ne rozumijemo dlja chogo usmixatys koly prosto jdesh po vulyzi i zustrichajesh ochi neznajomyx ljudej. I ja vpevnena sho to ni mongoly, ni xto inshyj ne tak vynnyj u nashomu ne vminni nasolodzhuvatys zhyttjam jak to jakas glyboko vkorinena nasha rysa xarakteru, jaksho vin u nas je…
Ви, Мар’яно, певно маєте деяку рацію)
Я собі ходив думав і додумався, шо певно голодні діти в Індії не бачили у житті нічого іншого. А коли поруч з твоїм домом лєксуси і триметрові паркани будинків успішних людей, коли рубають ліс заради гольф-майданчиків та фазенд бізнесменів, якось не до посмішки. коли навколо одні хами та наволоч, посміхнутись першим досить важко. Взагалі-то Василько правду каже: приїздіть до нас посміхатися, а то діаспора завжди “на пазітівє”)
А я думаю, що немає в світі іншого народу, який би пережив стільки, скільки пережив наш. Хай і з власної вини частково. Як каже мій приятель Влад: ми – продукти від’ємної селекції…
povertajus v Ukrajinu nastupnogo veresnja, zakinchujetsja kontrakt robochyj. Dumaju mij “pazitiv” u vygljadi usmishky do ne znajomyx ljudej shvydko zijde, bo bula vdoma u serpni i ljudy ljakalys jaksho do nyx prosto posmixalasja. A v indiji biljoneriv ne menshe nizh v Ukrajini.
vsjo, pora meni sxamenutys i trymaty svoji dumky pry sobi….
Ото повернешся – навчиш нас посміхатися…