…Вибачення!
Прошу вибачити мене за брехню, або, висловлюючися більш дипломатично, за “недостовірну інформацію”!
Приводів для цих вибачень маю аж два.
По-перше, як мене поінформували, одне із двох інтерв’ю, викладених мною на цій сторінці під заголовком “ЩОБ ДОБРО НЕ ПРОПАДАЛО!”, таки надрукували. Щоправда, мене про це забули повідомити. 
Це те, що виглядає, як бліц-оптування, і яке, як виявилося, таки було опубліковано на сторінках журналу “Країна”.
По-друге, я поки так і не приєднався до акції “Лента За Лентою”, хоч і щиро планував це зробити. Але вчасно це зробити не встиг, потім якось підзабулося, а ще пізніше я просто охолонув, як не соромно в цьому зізнаватися. Справа в тому, що за останніх кілька тижнів я побував у багатьох місцях України – і їздив, і пішки ходив – й за весь цей час я побачив лише двох людей з національними стрічками. Але було це на акції протесту в Києві, тому наявність цих стрічок на грудях може сприйматися, як показовий вияв.
Однак, це моє друге вибачення ніяк не означає, що я зовсім відмовився від підтримки акції “Лента За Лентою”. Ото хай тільки мені якась та “лента” попадеться в руки – я вже знатиму, що я з нею робитиму! 
я прощаю
)
не обов”язково ленту чіпляти, можна ж прапор чи наліпку з національними кольорами.
до речі, я в Києві досить часто бачу авто, в яких на антенах висить така стрічка. так що люди приєднуться один за одним. Хоча, може, то мені так трапляється:)
У нас стрічки не дуже поширені. Частіше трапляються прапорці… Дуже багато авто з прапорцями… І деякі установи повивішували прапори, що раніше траплялося лиш на свята загальнодержавного значення… Навіть книгарня одна! А так, за весь час я бачила лише одного хлопця з стрічкою на одязі.
Але коли чіпляла собі до сумки свою, то думалося мені, шо не у стрічках справа. А в людях і їх вчинках.
А я почав ходити, проте нікого з нею не бачив… шкода.
Цю ідею підхопила партія За Україну, тому багато людей, підозрюю, не роблять це, щоб не асоціюватися з політикою.
Шкода, що ми додумуємося до таких акцій після того як хтось, це зробить. Почіпляли собі мудаки георгіївські стрічки, а ми вже потім додумалися синьо-жовті вдіти….
Не так це має бути.
Та їхні георгієвські – це наші старі помаранчеві чорними маркерами покреслені!
думаю, багато хто сприйняв це як разову акцію; ми-от масово почіпляли на останній дзвоник у школі, переважно діти; але щодня на вулицях теж практично не видно людей зі стрічками, ну, у Львові це ще трохи по-іншому сприймають, мовляв, нашо стрічка, й так ясно за кого я і за що я:)
треба якось час від часу нагадувати людям:)
Ні чого ти не змушений,але так буде гарніше ніж раніше(о рифма) = )
Це все від Положинського (добро пре).
Я націоналіст,але не такий що за свої переконання піде кричати – “Москалі …. ” (ну хто як кричить) .Я спакійно – взривний .Люблю нашу країну і людей, хай тихенько,але люблю і по свому кручусь – це головне.А на показ то діла не буде,але людина – не жук.Кожна щось в певне діло приносить = )
У мене тризуб на наплечнику )
Не чіпляю, бо просто не люблю ніяку символіку і не хочу декларувати свою причетність до якоїсь групи людей.
Але про саму акцію іншим розповідаю.
Ми стрічок таких в продажі не знайшли
Може не там шукали, хтозна. Хіба ще по магазинах тканин пошукати окремо синю та жовту стрічку