Летаргічний сон огорнув тебе, Україно!
Століття поневолення і гноблення зробили тебе байдужою і апатичною. Ти втратила цікавість і бажання до поривань, а твої прагнення звелися до одного – вижити.
Подарована тобі свобода і незалежність на деякий час захопили тебе, та життєві труднощі і галасливі лідери швидко втомили. Свобода – це не твоя стихія, сучасний українцю. Ти злякався її буяння і відповідальності, яку вона накладає на кожну людину. Незалежність – для інших. Скільки “зайвих” турбот. Ти не звик до цього. Ти не боровся за них. Не ти падав мертвим під Полтавою, гнив у таборах Воркути і Магадана.
Нащадки героїв виявилися “замішаними” на суміші покори і мовчання, боягузтва і безвихідності, аморальності і неповаги до інших людей. Зв’язок поколінь розірвався. Зникли покоління романтиків та ідеалістів. Їм на зміну прийшли холодні, раціональні юнаки, які на хвилі звільнення роблять кар’єру і, що найгірше, – хочуть скористатися зубожінням людей для створення власного добробуту. Вони одночасно політики і бізнесмени, проповідники і рекетири, коли потрібно, стають набожними, хоч не вірять ні в Бога, ні в чорта. Їм хочеться думати, що це вони отак за місяць, за рік вибороли свободу, знищивши жахливу потвору.
Не перебільшуйте і не втішайте себе ілюзіями. Це зробили не ви. Є закономірним, що диктатури, імперії гризуть самі себе. А допоміг їм у цьому “святий Михайло” з товаришами. І тому до кінця життя усі повинні молитися за них.
А у тебе, сучасний українцю, усе попереду. Свободу і незалежність легше отримати, ніж утримати і правильно розпорядитися, тобто примусити їх працювати на щастя і добробут усіх людей України. До того ж ти з самого початку робив так багато помилок, що виправити їх буде важко. Тому негайно берися за роботу. Її перед тобою – непочатий край. Поглянь на цих змучених нестатками людей, на малих дітей, які протягують руки за милостинею. Якщо ти їх не бачиш, значить, погані твої справи. Значить, ти дивишся в протилежний бік і думаєш тільки про тимчасову власну вигоду. Значить, Українській революції не вистачає універсальності ідеалізму і звичайної справедливості.
…Щось не спрацювало у механізмі переходу до незалежності. Історія ще довго буде розбиратися з цим феноменом. Республіка, яка мала найбільші і найкращі можливості і якій усі пророкували блискуче майбутнє, опинилася в жалюгідному стані. Замість будівництва нових підприємств і переорієнтації існуючих відбувалося руйнування. Замість покращення життя людей – повне зубожіння 90% населення. І так рік за роком… І ніякої перспективи попереду.
…Сьогодні чесність не в пошані також. В країні панує моральна криза. Така трагедія нашого знищеного покоління. На зміну колишнім, нечесним, прийшли в основному ті ж самі люди, тільки вже в новому амплуа – “демократів”, по дорозі прихопивши ще нових нечесних. Та чекати чесних ми не маємо часу. Вихід – жорсткий контроль. Демократія неможлива без контролю влади народом. Сьогодні такий контроль повністю відсутній.
Пробудись, Україно! Відправ у відставку усіх цих “учнів-любителів” і знайди мудрих людей, які витягнуть тебе з цієї помийної ями, куди затягнули тебе ці шукачі скарбів. Зроби це заради свого майбутнього, заради нині сущих, заради десятків мільйонів загиблих.
Микола Мироненко.
Дуже сильно сказано. Молодець, Сашко, ти робиш добру справу. Думаю, тобі подякують не тільки читачі твоєї сторінки, але й і сам автор був тобі дуже вдячний.
Та я просто ділюся думками та враженнями – яка вдячність?
Людська вдячність за ті думки, якими ділишся. Часто “штовхають в спину” саме тоді, коли найбільше потребуєш того поштовху. Я просто людина вдячна
Тим більш що ґуґл на запит “Микола Мироненко” видає сторінку Сашка в числі одної з перших.
А по тексту… Ті хто думають про себе, виживають частіше, ніж ті, хто думають про всіх. Така от еволюція…
Але всі, хто думають одне про одного, мають більше шансів вижити, ніж всі, хто думають лише про себе…
Вочевидь людина не знайома з теорією ігор на базовому рівні, Сашко
До речі дуже хотів би з тобою поспілкуватись один-на-один приватно, дуже цікаво взаємодія з тобою. Розумію, що я один з натовпу, але твої ідеї живуть і ширяться в мені, хотів подякувати принаймні 
Банальна відсутність соціального капіталу. При всьому прагненні до справедливості суспільства та адекватності процесів, пересічний українець не готовий витрачати час, сили та гроші на розбудову держави, яка не потрібна більш ніж половині населення. Я маю свій мізерний податок у повній мірі заради того, щоб цим скористалося елітарне чиновницьке бидло. Мої гроші не дійдуть до пункту призначення, а значить чесне життя втрачає в цій країні сенс. Єдиний вихід – пряма допомога через фонди і т.п. Але ж не дарма людство винайшло податкову систему для систематизації та регулювання фінансових потоків.
Резюмуючи: народ загалом не стане жити краще, поки люди не довірятимуть одне одному. А звідки візьметься ця довіра – не відомо. Судячи з обрання донецьких та байдужості до екстремізму табачників-колесніченків, явно не з т.зв. “національної ідеї”. Мені, як етнічному росіянину, прикро за українську націю. Я обираю для себе “холодні, раціональні юнаки, які на хвилі звільнення роблять кар’єру”, на даний момент, без “і щонайгірше”
“Банальна відсутність соціального капіталу” – це, в тому числі, і “холодні, раціональні юнаки, які на хвилі звільнення роблять кар’єру”. При такому самовизначенні, Максиме, не дивно, що ти такий палкий прихильник пані Ю…
Сашко, може я і слабкий та закомплексований, неготовий до самопожертви і бла-бла-бла. Але якщо пильно подивитись. НЕ потрібно українцям нічого. Всіх влаштовує як є. Скільки було щирого прагнення та натхнення у 2004му. Але ж ні. Не політики спотворили це все. Ми з вами не зробили нічого, аби змусити їх робити цю країну кращою. останньою краплею були для мене ці вибори. Ну всім було зрозуміло, шо коли не Юля, то переможе це чмо зі своїми табачниками та азаровими. І що зробили ви, т.зв. “націоналісти”? Заради ідеалу злили їм країну? Ти наче не бачиш шо зараз відбувається. Флот, освіта, виставка “Волинська різанина”… Я бл*ть готовий заприсягнутись шо при “леді Ю” та “смердючих помаранчевих” цього б і близько не сталося. Самовизначення є лише реакцією на зраду. Мене зрадив народ, в в який я щиро закохався під час революції. Тепер мені тупо байдуже. Це як похмілля. Робіть що хочете. Я досконало володію двома мовами і непогано третьою, я слухаю переважно закордонну музику. Я всього лиш хочу пишатися цієї країною і радіти гордо піднятим прапорам біля держустанов. Але українцям чхати. На себе. Вони проти всіх і не здатні до банального порівняльного аналізу. Тому байдуже. Радійте.
+1
Повністю згоден
==Я всього лиш хочу пишатися цієї країною і радіти гордо піднятим прапорам біля держустанов.
для цього треба щось зробити в повсякденному житті. найперше, це не виливати злості і негативу (нехай вони і обєктивні). посміхайтесь людям, робіть щось хороше, підтримуйте українських музикантів, дискутуйте з опонентами предметно, а не емоційно. і будьте у всьому вищезазначеному впертими.
у мене є багато емоцій, але я вирішила, що найперше що маю зробити – це перечитати історію України, особливо останнього століття, розібратись краще в економіці і возі іншого всього для “банального порівняльного аналізу”
для нього ж – зїздити за кордон і подивитись як там що зроблене і принести це в Україну
Я не виливаю злість та негатив, а намагаюся переконати близьких мені за переконаннями людей, які у відповідальний момент зробили чортзнашо.
Посміхатися людям я вмію досить добре, так само як і робити добрі вчинки та підтримувати українське в Україні по мірі сил та можливостей. Я за великим рахунком чхав на політику за помаранчових. Бо був упевнений у глобально правильній постановці завдання владою, без жодних ілюхій щодо маленьких і великих корумпованих українців.
Але в умовах окупації це все відходить на другий план.
“При всьому прагненні до справедливості суспільства та адекватності процесів, пересічний українець не готовий витрачати час, сили та гроші на розбудову держави, яка не потрібна більш ніж половині населення”
на жаль але це насправді!!!
Взвгвлі такі ідеї.. такі слова.. А чому тільки слова????????? Чому тільки балачки!
Сашко ти забеспечена людина та в тебе є час міркувати над такими речами, також мабудь і автор… а ось той кто займається тим щоб заоробити на існування йому байдуже і це нормально, природно!
Згоден. Але ж варто вийти в місто і подивитися на забиті вщент кафешки та літні майданчики – де голодуючі, де криза?
Я не кажу, що всім живеться чудово, але ж і за існування бореться далеко не кожен. Небайдужими мають бути не лише заможні громадяни, але й кожен міг би запитати себе
Автор, як і багато інших знайомих мені людей, які завжди не забували “міркувати над такими речами”, настільки не забезпечена людина, що за все життя не зміг здійснити жодної – навіть найкоротшої – омріяної подорожі. А той, хто дійсно “бореться за існування”, не заходить до інтернету, бо йому ніколи…
Часто не тому, що ніколи, а просто не має грошей на інтернет, комп”ютер і т.п.
Але це, знов-таки, крайнощі. А міркувати про такі речі мав би кожен пересічний українець.
Дуже зачепило. Неймовірно розумна людина писала ці слова.
Саня, а Бузину (котрий Олесь) читати не пробував? Прикольний дядька. Є у нього одна книжиця – свій погляд на таємниці будівництва Київської Русі. Сприймати за чисту монету не варто, а для загального розвитку ознайомитися можна. Мені сподобалось. Якщо хочеш – можу скинути кудись, на пошту чи то ще кудись.
Вибач, в мене до Бузини упереджене негативне ставлення – тому й не читаю…
Сьогодні весь день по радіо говорять про те, що за нову ціну на газ Росія може тримати флот в Севастополі ще 25 + 5 років! До чого все йде, що віддамо наступне за той газ? Щоб “вижити” може вділимо Росії ще шматок території? І взагалі, навіщо нам держава, приєднуємося до Росії “і будєт нам счастьє”!
Мав трохи справу з опалювальним обладнанням: зараз є купа альтернативних джерел опалення, та навіть котлів, які працюють на твердому паливі, котлів з ККД порядку 90%.
Треба просто гроші вкласти в модернізацію систем теплопостачання, а не міняти незалежність на газ.
Сьогодні віддамо Крим, завтра – газотранспортну систему, а що віддаватимемо післязавтра?
Ясно шо. Територію. Не хочу знову починати стару пісню, але це ви обрали собі Януковича
А дотепер з газом все було зашибісь. І в борг ні у кого ми не брали, правда?
Тобі назвати цифри державного боргу США? Чого варта українська сутність держави, яку зараз тупо розмінюють на газ ціною авіаційних підприємств, холопства і банального поху*зму? Почитай інтерв*ю Скрипки УТ. Скільки культурних проектів він встиг реалізувати за 2004-2009. Все було не гладко, але принаймні хоч декларовано підтримане державою. По ходу вам там на заході і в центрі зашибісь відчувати себе у комфорті та “атмосфері”. У нас на сході сигнали з центру були чи не єдиною підставою триматись та вірити у цю державу. Своїми противсіх ви відібрали у нас останнє. Створюйте вже собі автономію нарешті.
Ну так. А зараз я мав би сказати “Не ми своїми противсіх, а ви своїми голосами за одного з кандидатів”. Але не буду я годувати тролів. Знаєш, з якого боку рибу чистять? То чого ми тут все про президента та про президента?
І чого раптом так всім захотілося рівнятися на державний борг США? Може будемо взагалі рівнятися на Африку, де люди голодають і живуть просто неба?
Може краще прийматимемо правильні рішення, а не ховатимемо голову у пісок з ображеним “Всі лайно”?
Так-так. Це ми у всьому винні
Ні, Максиме, ми Януковича не обирали – тебе хтось неправильно проінформував.
Ого. А хто ж тоді?
Кого цікавить соціологія та очевидні наслідки. Голосуй серцем. Вперед. Всі погані, я хороший. От тільки не кандидат. Чорт.
Цю логіку я вже десь чув. Звісно ж, варто було спробувати вибрати елітні сорти, перепрошую, лайна зпосеред інших.
Чи не здається тобі/Вам, що той “сорт лайна”, що принаймні НЕ ставив під сумнів саме існування держави, віддаючи вітчизняні підприємства у власність іноземній державі-ворогу, НЕ викорінював послідовно та цілеспрямовано українську мову з усіх сфер життя, НЕ порушував основний закон країни (а саме ст.17) у цинічний спосіб, НЕ плював на поняття закону та нації як такі, є достатньо елітним, шоб віддати за нього голос на противагу вакханалії, що відбувається зараз? І чи насмілишся ти/Ви сказати, що в уряді Тимошенко обох скликань була переважна більшість “лайна”? Хто ж тоді був на Майдані? І чи не смерділо тобі/Вам зі сцени?
Ми голосували не за сорти лайна, а за перспективу та пріоритети. З помаранчовими (чхати на всі прем-през чвари та їхніх олігархів) вони були, і був поступ, і була перспектива послідовного (хай і не такого швидкого як у Польщі та Прибалтиці) перетворення на нормальну, адекватну, європейську національну державу. Зараз немає нічого, крім годованої метрополією колонії без жодних прав на самовизначення та позицію у світі.
І в цьому винні 4% вас та ще 49% безвідповідальних та безсовісних людей. Сподіватимемось, шо в цих бл*дських умовах ми таки зорганізуємось. Аби тільки у вас вистачило глузду піти за черговим старим/новим “сортом лайна”.
на майдані були люди, яких нагло обдурили оті самі Тимошенко, наобіцяли демократію і що бандити сидітимуть у тюрмах.
А потім повсаджували бандитів поруч із собою і навипередки тисли їм руки.
Наболіле…
Велике місто – великі можливості.
Туди зухвало всі лізуть і пруться.
Нахабство здобуло звання сміливості.
Пацюччя тиграми гордо тут звуться.
На поприщі гордої принципової нації,
Шматують і рвуть, роздирають вітчизну.
Ці покидьки десь у полоні прострації.
Ставка на повну йде на фінансову тризну.
Зворушливе слово, співуча рідная мова,
Національна ідея – блискучі на продаж стоять.
І ви нізащо не дождетесь ввічливе слово.
Вони не збираються вас просто так забавлять.
Зважені дії (кожна дрібниця) – все через касу.
- Сплачено? – Так! – Ви наш найкращий і рідний!
І Все це нагадує: шикарну богемну террасу;
Секс у ризинці – такий прекрасний й бесплідний.
І ми піднялись вже, чи піднімемось скоро з колін,
Й заквітнем на попілі недавно зруйнованих мурів.
І хай похвали прилетять до вас із різних сторін
Знайте, що програли ви в першому з турів.
Щедрість, наївність – питання досить не вічне.
І рано чи пізно, до вас повернуться боком.
Й маски злетять, й постане все те деспотичнее,
Що вас всіх змете в кувет ненароком…
21.04.10
Ти дуже на мене образишся, якщо я назву це графоманством?
Вірю, що ти пишеш щиро і захоплено, але раджу ще повчитися це робити – до того, як виносити свої творіння на загальний розсуд. Не ображайся – я просто висловлюю свою точку зору, яка, звісно ж, може бути й помилковою. 
З чого тут ображатися? Тепер я знаю свою оцінку, яку отримав від знаючої людини. http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=1659 Майже граф!
P.S. Зате від щирого серця.
Приємно читати під пісню “Ми- трава” Н-Три feat. Сашко Положинський.
Приємно знати, що десь є сенс, ідеї не помруть бо їх поділяють інші розумні.
Приємно усвідомлювати, що є ті, хто дивить на світ і в очі каже все.
Не приємно бачити тещо поруч із тобою: байдужих та п”яних, гламурних та бідних, “патриотично налаштованих українців” які гривня “РУБЛЕМ” називають, викидають сміття де тільки бачать та мріють про автівку та жити в Києві, тільки щоб їх ніхто не чіпав…
То може варто роздрукувати собі декілька екземплярів, навчитися гіпнозу і “підправити” свідомість кожного???? Я вже не знаю, що нас врятує
“Я вже не знаю, що нас врятує” – Коліївщина!!!
Ніхто і ніщо нас не врятує, крім нас самих!
Думаю вариантов спасения, по обыкновению, два – реальный и фантастический. Реальный – прилетают инопланетяне, вкалывают всем специальную сыворотку высокоморальности, пронизывают нас лучами патриотизма и вымачивают в специальном растворе созидательности. Ну, и ещё дают 789987656789 тысяч миллионов космокредитов – самой прочной валюты во Вселенной и с помощью новейших нанороботов блокируют человеческие отделы мозга, отвечающие за воровство.))
Второй вариант (он же фантастический) – мы как-то сами попробуем спастись и у нас получится))
П.С. А вообще надо бросать эти настроения пессимистические)))
Відповім цитатою з російського башоргу:
“:Мы снова прилетели на Вашу жалкую планету, чтобы передать вам новые сверхэволюционные технологии.
: Спасибо, но тетрис не помог!”
Це до слова про перший варіант. Так що все-таки самі…
Раджу переглянути http://www.youtube.com/watch?v=y6-TsALASBs