Проте навіть мій незначний досвіт роботи, пов’язаний з владними структурами і політиками, налагодженням соціального діалогу і проведенням виборчих кампаній, не дозволяють мені бути такою наївною.

Хто стане новообраним Президентом? Який у нього буде порядок денний? Чи буде він вести діалог із громадськістю? Хіба ж у цьому річ?

Нині склалася така політична система, коли при владі знаходиться не еліта, а – антинародний правлячий клас. Будь-який Президент за такої системи не буде зацікавлений у жодному суспільному діалозі. Але створити імітацію такого діалогу, та ще й на величезне прохання суспільства, – не питання!

Усі наші політики і громадські організації – це симулякри, які взагалі не мають жодного відношення до дійсності. Це люди, які імітують діяльність, замість того, щоб справді діяти. І неважливо, наскільки щирі вони у своїй симулякрівській діяльності. Чи вірять вони у те, що роблять, чи свідомо імітують. Дехто з них дійсно переконаний, що робить щось корисне.

На жаль, під час виборів політики завжди імітують. Завжди є приховані інтереси. Проте на гаслах – виключно суспільно значимі проблеми і «відкриті обійми» для будь-яких соціальних діалогів.

Ініціатива на кшталт цієї – це каналізація громадських зусиль виключно з метою заспокоїти учасників проекту. Кожен може стверджувати, що «ми ж намагаємось, ми хоч щось робимо». Це дуже шкідливо, бо імітувати дію – означає ніколи не розпочати справу, котра дійсно призведе до зміни цієї системи. Запропонована ініціатива не має сенсу. Подібний проект не матиме жодного успіху. Це точно не спосіб змусити владу працювати на український народ, на національні інтереси.

Треба братися безпосередньо до зміни всієї політичної системи. Аби прихід до влади мародерів був неможливий. Щоб було неважливо, хто стане Президентом. Важливим був би лише принцип, за яким стають Президентом.

Для цього необхідні серйозні смислотворчі роботи в нації. Необхідно створити українську утопію – образ майбутнього. Можливо навіть не одну, нехай ці утопію конкурують між собою. Переможе та утопія, що зможе привернути на свій бік найбільше громадськості та допоможе її ідеологам прийти до влади. Посадити існуючу владу на лаву підсудних. Усіх, без винятку. Влаштувати люстрацію. Запропонувати суспільству інший принцип формування влади.

Неважливо, як реагуватиме на такі дії правляча влада. Якщо не буде спротиву і вийде прийти до влади легітимним шляхом – чудово! Але навіть шлях, який сучасним правлячим класом визнано незаконним, є також праведний. Бо головна його мета – заборонити обмеженій шайці мародерів грабувати ресурси країни та зробити Україну успішною, конкурентоспроможною державою!