І здається, це ще не все – він все падає і падає. Сьогодні кілька годин провів у пробці, як наслідок – з’явилося величезне бажання знову почати їздити у метро. Але розумію, що бажання це – ситуативний спалах, бо у власному авто хоч і не завжди встигаєш вчасно, а все ж їхати значно комфортніше. Так дивно бачити на вулицях автомобілі, які нікуди не поспішають – їдуть повільно, обрежно. Але це тимчасове явище – он власники стареньких ВАЗів вже лихо один за одним пролітають зліва, очевидно кайфуючи від того, що так круто обганяють значно дорожчі іномарки. А я все дивуюсь. Дивуюсь, як багатьом водіям таки вистачає нездорової клепки нахабно врізатися в нескінченні зустрічні потоки автомобілів, такою своєю дурістю намертво паралізувати рух у всіх напрямках на деякий час. І в такі моменти починаєш раптом усвідомлювати, як багато ще потрібно змінити, змінити в кожному з нас, десь усередині – чи то в голові, чи то в серці – щоб ми почали нарешті змінювати на краще і все довкола нас. І раптом стали симпатичними міліціонери, які в цей доволі відчутний мороз повиходили на перехрестя, щоб хоч якось допомогти роз’їхатися всім тим, хто поз’їжджався лобом до лоба. Де б ще знайти тих, хто допоможе розчистити корки, які давно вже паралізували усі перехрестя наших коридорів влади?… Ну от – знову вилізли вибори, а мені щось зовсім не хочеться, щоб вони зараз десь тут повилазили. По-вила-лазили…
А написав я все це лише для того, щоб дати знати людям, які сюди регулярно заходять, що я тут, що я живий-здоровий і нікуди поки не зникаю. Просто нових пісень для СП я поки не записую, нові відео не монтуються, цікаві теми чи посилання не підкидаються; на сайті ТСН писати я ще не надумав, але й відмови не дав, на телебачення поки більше не запрошують, інтерв’ю не даю чи вже дав, але їх ще не опублікували. Коротше, снігу навалило! 
та ти явно дав знати,що не пропав. Не ти один не взахваті від снігу і заторів на дорогах. Ну і ті,що їздять на меторо, часто стоять в заторах в маршрутках перед тим,як добратись до цього ж самого метро( хотіла спочатку по інерції написати замість “в маршрутках” – “в пижиках”, як ото звикла говорити по-франківському, але згадала,як мене не розуміли в Києві, коли питала “як прийти до зупинки на пижик”)
Бачу тебе сильно зачіпають за живе вибори і наша “офігенна” влада.
Надіюсь не вона заважає тобі спати по ночам, що ти отак пізно в неті сидиш. То чудово,що не лінуєшся нам писати)
p.s.почекай трохи,і там плюсова температура буде. Ще й скучиш за снігом, коли знову болото почнеться))))
Щось я, видно, не так написав. Я люблю сніг!
А в нас спека!
О, та-а-ак… Сніг вніс певні корективи у наші буденні справи. Прокидаєшся під звуки розгрібання двірником снігу… Під цей же акомпанемент збираєшся весь ранок… Щоб вчасно приїхати, вилазиш з дому на півгодини раніше звичного… Громадський транспорт — без коментарів, але це така школа виживання…
Тільки й чути політичну полеміку у тому громадському транспорті…
А вдень, коли вже в місті людей снує сила-силенна, то де-не-де стоять в задумі, обіпершись на ті свої мітли чи лопати (кому шо дісталося), замріяні двірники, зрозумівши, шо робота їх марна…
І вибори «по-вила-лазили» не лише у тебе, а у всіх…
Весело!
А я би трохи порозгрібав сніг! От тільки де взяти лопату?
Ага, розгрібання снігу — іноді справа весела. (Най не заплюють мене двірники!) Вже не кажу про те, шо праця «олюднює». Пам’ятаю ще з дитинства, коли взимку гостювала у дідуся і бабусі (а снігів тоді гори випадали! чи то мені так видавалося…), то вся вулиця разом виходила розчищати ті замети. (Мама казала, шо тоді ще танками дороги від снігу чистили… я не пам’ятаю). І у всіх лопати були. Питається: звідки і для чого ті городяни їх тримали вдома?
А взагалі, не знаю як у Києві, але у Чернівцях лопату не важко знайти. Просто застосування їй нема…
А де взяти лопату? Ги, за версією жителів (передпенсійного і пенсійного віку) нашого міста, ті лопати, шо ними тепер послуговуються двірники, ще з радянських часів залишилися.
П.С. А прокидатися під звуки шкряботіння лопати куди приємніше, ніж від будильника. Це точно.
Сам люблю – лопати нема!
а я відчуваю, що скоро свята! добре, що не буваю в пробках, насолоджуюсь тихою і спокійною місцевістю))) тут сніг – це щось дуже гарне! поле вкрите ковдорою! і на думці крутиться постійно пісенька Моторролли “сніг у світлі зимових гір, погукає мене надвір. намалює мені на склі, візерунки, закуті в лід”)) Шануймося!!!)
Пощастило ж тобі!
Chytaju ja, Sashko, i dyvujus, chomu ty she ne dav zgodu sajtu TSN. Duge glyboko pyshesh i chudovo peredajesh vnutrishnij stan. Osobysto mene ty pryjemnishe vrazyv cym zapysom, nig usima poperednimy video, stattyamy i pisnyamy. Bo gyttya g – ce ne lyshe koncerty ta intervju, ale j ti probky i snig na dorogah)) Dobre, sho ne znykajesh. Ot i my tut poruch, ne jdemo vid tebe))) Pyshy chastishe otak prosto. “Prosto tak” zavgdy krashe, nig z jakojus metoju
Dyakuju:) Same ce ja i mala na uvazi. U mene cej multyk je u kompjuteri. Peredyvlyajus inodi. Dobre vidchula))
Не достатньо в мене часу та наснаги, щоб писати на сайті ТСН. Принаймні, поки…
А ти сприймай це як ще один спосіб розвиватися, розвиватися в новому напрямку. Мені теж було страшно раніше
А тепер маю роботу, яка приносить задоволення, ну і трохи грошей…
а ось на днях майрадіо.ком.югей опублікувала інтерв”ю з тобою))
http://myradio.com.ua/news/164038 – тримай:)
Потримав!
Ві Львові сніг і бруківка роблять своє діло, всі слизьгаються як корови на льоді, а вчора ше пів міста перекрили бо яник приїздив, нічого не їхало, ні трамваї, ні маршрутки, а я був дуже радий що на ровері на роботу їздю, додому їхав, то на вул. Дорошенка, догори яка йде, машини стояли буксували, я не міг на то дивитись, поставив ровер, тай підштовхнув першого, ото в нього здивований погляд був, як якийсь чувак в шоломі і з ліхтарем на чолі, його пхає ні з того нісього, нехай знають що львівські велосипедисти не байдужі, до братів чотирьохколесних.
ну раз лінками всі кидаються, Сашко, файно казки розказуєш, може диск з укр казками запишеш
)))) http://www.youtube.com/watch?v=OrngIrF3pP8&feature=player_embedded
ваааааааааааааа! ^__^
До речі, запис диску з українськими казками – дуже хороша ідея! Бо виховують зараз наших діточок на всяких там шреках, а потім лиш дивуються, звідки та невихованість, агресія…Немає кращого для української дитини, як українська казка! Така-от моя думка)))
Насправді, існує велика кількість різних класних дисків, книжок і всього такого дитячого-цікавого-корисного-пізнавального, але, як правило, їх можна знайти лише на спеціальних виставках і форумах, бо звичайні магазини не дуже хочуть таким торгувати. Цікаво тільки чому?!
І мені цікаво. Це ж не лише дитячого всього стосується (хоча з дитячим взагалі катастрофа). А ще вчимо, шо попит породжує пропозицію. Ага, фігу! Недавно купувала нову книгу Іздрика, то почула в одній книгарні обурливе: «Да што ви всє в етам Іздрікє нашлі?» Але мене потішило оте «всє», тобто нас багато.
А я би згрібла в одну велику-превелику купу увесь асортимент тих псевдокнигарень і здійснила би публічне спалення того сміття. Була би ватра аж до неба! На якійсь з наших площ… На Соборці, мабуть… Там зараз ялинка, так шо символіка збережеться… (Іноді таке і відносно персоналу думається, але я дуже стримуюся і плекаю у собі гуманізм).
Ти – фашистка!
Так а шо я?… Я ж… я ж стараюся бути гуманною…
Я думаю, багатьом цікаво. Бо ж виходить, живу в Україні, а книжок рідною мовою не бачу, не читаю. Хіба то нормально, що в Україні практично відсутня українська література? В книгарнях тільки Коельо, детективи дешеві любовні романчики (хоча, зараз вже може й не дешеві
). Звідки ж візьметься та національна свідомість?
От і я вважаю (до речі, дуже не популярна сьогодні думка) що в тому, що коїться в Країні, винуваті не політики, а народ. Народ має таке керівництво, на яке він заслуговує. Ні, звичайно є якийсь прошарок (переважно інтелігентна молодь) який намагається щось змінити. Але переважна більшість населення (не народу, а населення) це “народжені в ссср”, їм плювати на нашу культуру, історію, вони навіть до української мови вороже ставляться. А не дай Бог скажи про Голодомор. Вони й досі кажуть: “у нас в союзє”. Наче живуть в якійсь іншій країні. Вони на роботі між собою лають владу, і зовсім не приховують, що беруть хабарі. Не дарма в Януковича така залізобетонна підтримка. То може все що зараз маємо саме так і повинно бути?
Тому колонка на сайті ТСН, яка є просто додатковим рупором, може якогось читача змінити.
Сашко! А давай влаштуємо акцію захисту книжкового магазину “Сяйво” що на Хрещатику! Щось на кшталт флеш мобу! Якусь веселу акцію з зірковими обличчями, щоб по телебаченню показали.
Якби я вірив, що такий “рупор” дійсно допоможе щось змінити – давно би вже писав на тому сайті…
А що за флеш-моб? Є якісь конкретні ідеї? І що з “Сяйвом”? 
На рахунок флеш-мобу: ось сайт київського флеш-мобу – http://fmob.kiev.ua/was.html
Про те як чернівецький вже вкотре намагається вкрасти приміщення одного з останніх книжкових магазинів на Хрещатику (ну, власне то вул. В.Васильківська, але майже на Хрещатику) я про це читав тут: http://www.pravda.com.ua/articles/4b221834cce5e/
На рахунок конкретних ідей: організувати веселу акцію, наприклад, флеш-моб, з участю зірок, яким не байдуже це питання, акцію, яка привернула б увагу телевізійників до книжкового магазину. Яку саме? Я не приймав участі у флеш-мобах, але думаю, що вигадати щось цікаве та веселе буде не важко. Прихильників зібрати з числа тих, хто відвідує цей твій сайт, інші сайти (Тартак, ТНМК та ін.), сайти спільнот любителів київської старовини (вони, наприклад, нещодавно прибирали сміття у “Шоколадному будиночку”), та інші.
Організувати людей, одну чи кілька зірок, повеселитися пів години на Хрещатику, а результат – привернути увагу до старенького книжкового магазину. Може врятуємо.
Сашко, дякую за відповідь.
Ага, зірок організуєш…
А ось моє бліц-інтерв’ю з Сашком.
Назві не дивуйтесь – вона образна.
http://h.ua/story/223442/
Ага – виклав…
«Здравствуй, ночь-Людмила…»
Де ж ти ходив?..
Відлягло. Це лише сніг…
Клемансо: «не бійся поразок – за ними йдуть перемоги, бійся перемог…», зрозуміло, що буде за ними. Це стосовно твого настрою. Це ж лише сніг…
І конячку може завалити не тільки капля нікотину, а й надмірна робота негативним чином впливає на її організм
Є пауза в роботі, чому б не рванути в Карпати? Холоднувато. Краще до тепла, ближче до вирію?))
А чи просто, прокинувшись, неквапливо піти на кухню, зварити какао (чи какави)), наповнити неймовірних розмірів чашку з милим малюнком, натягнути улюблені плетені шкарпетки, взяти гарну книжку, ввімкнути приємну музику і в повному оснащені, закутавшись у плед, залізти на підвіконня для трьох «по»: поспостерігати, подумати, почитати. До вечора прикрасити, зігріти свою схованку мерехтливими вогниками гірлянд; по всій території розмістити найкращі: теплі, яскраві, веселі фотографії; розпалити камін. Та й остаточно визначитись, що завтра треба поставити ялинку.
А це тільки сніг…
Як то кажуть наші комунальні служби: зненацька прийшла зима
З.І.: ще зранку зайняла чергу, щоб привітатися (хотіла написати: віддати честь, неправильно зрозуміють
), а шеф, як відчув: «зроби мене окунем, зроби мене соколом», шо пороблено, тільки зараз дорвалась до влади, і знову накопилось.
Рада, що ти з нами.
Як романтично! От тільки де ж той камін взяти?
У мене також його немає, та й підвіконники не дозволяють розмістити на собі п’яту точку, …і ялинки не буде(, але все решта – по сценарію
.
Руки по коліна в цементі, у ванній колотиться розвор, зіпсований паркет на дрова і т. д.
Як зарадити відсутності цього елементу затишку. Маю мінімум три варіанти:
1.Організувати «мурку» каміну? Готова особисто, з індивідуальним дизайном «special for you»
2.Альтернативна пропозиція: розставити по кімнаті акваріуми, з плаваючими у них чайними свічками – гріти не буде, але ефект створить.
3.Продовження п.2. Знайти диск з тим як горить, потріскуючи, вогонь, поставити ТВ на підлогу, і знову ж таки, насолоджуватись ілюзією.
4.А цей особливий: вчора вперше почула про «квартирники», отримавши відповідь, що новорічний виступ поки (надіюсь, це слово домінуюче) не очікується, подумала, а що якби… Знайду квартиру з урахуванням всіх побажань.
Пишу і сама не вірю, що це реально. Навіяло.
Розумію.
Запізно прочитав…
А я страшенно люблю сніг. Можливо, це все через спогади з дитинства: засніжені дерева в садочку, рипіння снігу під ногами, і коли у селах люди ще топили дровами та вугіллям, то ввечері повітря пахло якось по-особливому – теплом домашнього затишку…
Так, зараз в Києві і у підземці, і на дорогах не дуже комфортно, та й іншим містам дісталося від Природи. Але принаймні, столиця виглядає чистішою – не видно куп недопалків під ногами та іншого сміття, люди вчаться виявляти взаємодопомогу. Навколо атмосфера свята… Люди, давайте радіти приємним дрібницям!
Всім бажаю піднесеного настрою і душевного тепла! А водіям – терпіння.
Сашко, дійсно, пишіть частіше так як оце сьогодні і бережіть себе!
Як писатиму частіше – то вже якийсь щоденник вийде, а мені їх ніколи не вдавалося вести…
Гайда всі на схили Карпат=)
Ой, я б не проти! Але поки не можу…
Зате більше часу на піші прогулянки знайшлося
Місто просто чарівне!..
Сашко, а що в тебе за автомобіль?
Саме такий, який мені потрібен для моїх мандрів!
мені теж цікаво, що в тебе за автомобіль, крім того,що великий і чорний
Він ще для мене дуже зручний! Але для пасажирів – не дуже…
Маєш звичку з 90-х?))
Маловмісний багажник?
Ще скажи що Хамер??
Ні, не скажу.
такої зими вже давно не було..
)
) головне, щоб поруч не було інших машин, в які може занести… ))
народ направду їздить дуже обережно, шо принципі радує
в києві, правда, ше півбіди, а от я сьогодні приїхала в Чернігів – тут дороги взагалі не розчищають (думаю бабла нема).. Їздити по чернігову одне задоволення, машинку дуже прікольно носить по доріжках-ярах залишених іншими машинами
але поза тим сніг і така зима це кльово… вчора зранку в києві падав лапатий чистий сніг… а ввечері на вулиці було вкрито пухким снігом і тихо-тихо…
так чисто… так тихо..
Я люблю сніг і мороз! Це значно краще, ніж мороз без снігу і сніг без морозу!
Люблю я сніг…Ну яка ж зима без снігу? Сніг – одна з небагатьох причин для радості взимку: по-перше – гарно ж як! – по-друге – чисто(що теж дуже важливо:)), по-третє – з*являється передчуття свята, якогось чуда різдвяного (а в нього іноді так хочеться вірити, особливо взимку!).
А я за те, щоб і без снігу було чисто!
Підтримую!
Дістало вже те сміття! Хай би оті кандидати замість того, щоб захаращувати наші вулиці своїми агітками, краще організували прибирання по всій країні. Зробили б хоч одне добре діло для людей:)))
Хай би краще люди самі повиходили на суботники, перед тим навчившись кидати папірці до смітників ;-
Ага, щяс-с-с-с…
Це ще добре, коли є ті смітники. А як нема? Тоді в якісь мірі через це, але в основному, звісно ж, через відсутність елементарної поваги до себе та оточуючих місто перетворюється на один суцільний смітник.
Головне Сашко, щоб у тебе було міцне здоров”я, тепла ковдра і чудовий настрій
В мене це й так є!
Прямо Сашко Николаевич Тостой-Положинський =) нет, правда не зарисовочка – литературное произведение)))))
У нас уже всё ростаило, а после “Снігу навалило!” аж настроение поднялось, вспомнился снег, метель, вьюга….
эх…
А в нас знову навалило…
… тепер у нас все підзамерзло…
…а так хочеться, щоб “навалило” =)
А у нас злива і на Новий рік, і на Різдво
Тепло. Прийшла весна, коли не ждали:)))